Влада готова міняти правила гри на паливному ринку, зокрема піднімати акциз на автомобільний газ. До чого це може призвести, розповів аналітик «Консалтингової групи А-95» Артем Куюн.
Хороша дискусія щодо акцизів на автогаз вийшла на LPG Ukraine 2020. Не те, щоб в результаті вдалося прийти до єдиної думки. Просто ще раз пощастило почути аргументацію зацікавлених сторін, зібрати все це в купу і освіжити свою позицію.
Отже, представники влади хочуть:
- наповнити казну,
- допомогти нафтопереробникам.
Конкретних пропозицій не висувають, просто слухають.
Виробники хочуть знизити популярність газу, щоб:
- продавати більше бензину,
- зменшити залежність від РФ.
Трейдери газу хочуть не допустити зниження привабливості газу (не підвищувати податки).
Великі роздрібні мережі хочуть:
- продавати більше високомаржинального бензину,
- менше автогазу з низькою маржею.
Для переробників у мене погані новини: навіть повністю задушивши автогаз, відчутно більше бензину ви продавати не зможете… Ми знаходимося на стадії дизелізації, на якій знаходилася Європа два десятка років тому, і ще років 10 дизпаливо точно буде наростати в обсягах споживання на особистому транспорті. З приводу вантажоперевезень, думаю, і так зрозуміло. Моя думка: нове життя у бензину може з’явитися тільки якщо він буде відсотків на 30 дешевше дизпалива. І навіть в цьому випадку, той же білоруський бензин хлине в Україну з ще більшим напором.
З приводу залежності від РФ. Безглуздо сперечатися про її шкоду. Але перед тим, як йти від цієї залежності, необхідно подумати, чим її замінити. Чи готові порти і інфраструктура на західному кордоні забезпечити український попит на російський газ? А якщо казахський газ додасться? А якщо і білоруський? Не готові і близько. Щось робиться в цьому напрямку державою? Нуль цілих, нуль десятих. Напевно, варто рухатися в плані підготовки швидше. До слова, білоруський бензин, який був би в числі перших замінників автогазу, зроблений самі знаєте з чиєї нафти….
Що стосується наповнення бюджету, то тут я б підтримав підвищення акцизу до 80-90 євро. Це жодним ніяк не позначиться на популярності газу, але дозволить міцніше наповнити дорожній фонд. Цифри спотолочние, інтуїтивні. Використовувати в нашому випадку європейську практику вважаю неприпустимим. У нас абсолютно різні позиції: навіть в дуже газової Польщі на газ припадає не більше 20% роздрібного ринку, а у нас вже більше третини. Автогаз став дуже класним буфером для населення в важкі економічні роки. А завдяки нелегальним елементів, що утримує низькі ціни, він став ще більш доступним для населення. Були створені прекрасні умови для зростання, і ці умови були використані. Продовжувати стимулювати споживання автогазу також активно сенсу не бачу, а ось заробляти державі на цьому ринку вже пора.
Мені здається, позиція великих мереж АЗК також не до кінця продумана. Ну от не стане завтра попиту на газ, буде продаватися багато бензину. Хто задовольнить попит населення, яке раніше тяжіло до газу? Правильно, нелегальна бочка, де ціна на 30% нижче, в порівнянні з флагманами ринку. А якщо прибрати “бочки”, то і ситуація буде іншою: конкуренція одужає, ціна на газ підтягнеться, на бензин знизиться, маржинальний кошик вирівняється, і картинка вималюється абсолютно нова, правильна. Це раз. А по-друге, навіть сьогодні на газі можна заробляти більше. Просто потрібно приділяти йому більше уваги, розуміючи, що це інше, відмінне від світлих нафтопродуктів паливо: оптимізувати логістику і зберігання, вибудувати правильну систему закупівель, грамотно підійти до політики роздрібних продажів. А по-третє, якби сьогодні нацвиробники реалізували свої ініціативи, то знаєте до кого в чергу станемо за бензином? Звичайно, знаєте.
Взагалі, дискусія навколо акцизної політики сповнена яскравих фарб, півтонів тут практично немає, тільки чорне або біле. Але об’єднує сторони процесу одне: ні в кого немає чіткого розуміння, куди і з якою швидкістю бігти, і в першу чергу вакуум у цій сфері у влади. На цьому фронті сьогодні можливо багато імпульсивних необдуманих рішень, які в дуже невеликій перспективі можуть виявитися не просто ударом в штангу, а конкретним пострілом в ногу.
