У найближчі три роки на українських дорогах встановлять 3726 камер фіксації порушень ПДР. Кожна п’ята буде ловити порушників у Києві та Київській області, і це цілком передбачувано. Однак несподівано густо правоохоронці збираються «засіяти» відеоконтролем Донецьку область. Про це свідчать плани МВС по установці комплексів фотофіксації.
На повну потужність вийде не відразу
Камери відеоспостереження збираються встановлювати поетапно. Як стало відомо Autonews.ua у 2018 році в містах встановлять 500 комплексів автоматичної фіксації (КАФ). В 2019 — 960 комплексів, а в 2020 році — 1150.
На трасах і залізничних переїздах «старший брат» почне роботу в 2019 році. Тоді встановлять 50 камер фіксації. А до 2020 року до них додадуться ще 290 комплексів. Як бачимо, в сумі виходить 2950 КАФ, а не передбачувані 3726. Це означає, що плани в МВС будуть змінюватися.
Тим не менш, можна з упевненістю зробити висновок: навіть якщо відеофіксацію запустять 2018 році, то на повну потужність система буде виходити поступово. У водіїв буде час, щоб психологічно перебудуватися під більш акуратну їзду.
Але, якщо прилади будуть давати збої, дають привід оскаржити в судах виміряну швидкість чи зафіксовані порушення, то у водіїв буде час, щоб рознести систему відеоконтролю в пух і прах ще навіть до її виходу на повну потужність, як це було 2005-2006 роках. Тоді «листи щастя» і вимірювальні прилади були оскаржені в Конституційному суді, і система в підсумку не запрацювала. Так що розробникам потрібно прораховувати всі з подвійною старанністю, щоб добра ідея не стала жертвою чиєїсь непередбаченості.
Де камер буде більше, а де менше
Цікаво розподіл камер в розрізі регіонів України. Крім Києва та Київської області цілком передбачувано багато комплексів автоматичної фіксації буде у великих промислових регіонах на кшталт Запорізької та Харківської областей 262 і 241 камери. Несподіваного багато їх буде у Хмельницькій області — 231, при тому, що за даними Держстату, на 1 січня 2017 року ця область за чисельністю населення була на 21 місці.
Також звертає на себе увагу Донецька область, в якій планують встановити 217 комплексів відеоконтролю. Підвищена увага до регіону, значна частина якого захоплена бойовиками, якраз і пояснюється бажанням силовиків підтримувати порядок, в тому числі і на дорогах.
А ось деякі області (Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Сумська, Одеська) примітні тим, що камер на трасах там буде чи не стільки ж, скільки в містах. Це може бути пов’язано з рухом транспорту через кордон. У Закарпатській області співвідношення, щоправда, менше — 2:1, але і протяжність доріг там відносно невелика. У будь-якому випадку це привід зробити висновок: траса за містом — вже не будемо місцем, де можна «тиснути в підлогу» і плювати на ПДР. Інакше покарають.
Вже є загроза дискредитації
3726 комплексів автофиксации порушень повинні зробити «революцію безпеки» на українських дорогах. Адже це майже в 7 разів більше, ніж кількість камер у Польщі, досвід якої орієнтуються наші силовики. А там, нагадаємо, завдяки відеоконтролю аварійність вдалося знизити на 30%.
На жаль, вже є ознаки, що систему почали підточувати» зсередини. Як розповів автоюрист Володимир Караваєв, йому відомі випадки, коли вже зараз влада невеликих містечок у спритних на руку ділків купують камери, без жодної гарантії, що вони пройдуть сертифікацію.
«Приходять чиновникам гінці і починають:
«От же з вересня запрацює автоматична фіксація. Ви на це можете заробити. А у нас є обладнання, яке дозволяє те-то і те-то».
Коротше, поверхнево розповідають законодавство, яке дозволяє це робити. Природно, у людей очі загоряються, вони закуповують це обладнання, встановлюють та ще й хваляться, що вони вже мають обладнання, залишилося лише дочекатися вересня. А потім мовляв, буде порядок і бюджет буде наповнюватися.
Але справа в тому, що у нас досі не затверджений стандарт цього обладнання, грубо кажучи — технічні вимоги. До тих пір, поки він не затверджений, говорити, що це обладнання відповідає цій вимозі чи ні — це передчасно. А раптом в останній час туди внесуть істотна зміна? Тому ні одна нормальна людина не буде купувати обладнання, не розуміючи, які його перспективи з сертифікації. А якщо це обладнання не пройде сертифікацію, воно нічим не відрізняється від камер спостереження в приватному дворі — дивитися можна, а ось притягнути не можна!», — сказав Володимир Караваєв.
